Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
квапитися — [ква/пиетиес а] пл ус а, пиес :а, пиец :а, пл ац :а; нак. а/пс а, а/птеис а … Орфоепічний словник української мови
квапитися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
квапитися — 1. квапіцца, пасягаць, імкнуцца; 2. спяшацца … Старабеларускі лексікон
квапитися — кваплюся, пишся, Пт. Поспішати, хапатися … Словник лемківскої говірки
бігти — біжу/, біжи/ш; мин. ч. біг, бі/гла, бі/гло; наказ. сп. біжи/, біжі/мо, біжі/ть; недок. 1) Прискорено пересуватися на ногах; рухатись, швидко переставляючи ноги. || розм. Поспішно йти кудись, до кого , чого небудь; поспішати, поспинатися,… … Український тлумачний словник
галитися — лю/ся, ли/шся, недок., діал. Квапитися … Український тлумачний словник
заквапитися — плюся, пишся; мн. заква/пляться; док. Почати квапитися … Український тлумачний словник
кваплення — я, с. Дія за знач. квапити 1) і квапитися … Український тлумачний словник
поквапливий — а, е. 1) Схильний квапитися; який поспішає зробити щось; якому властива квапливість, поспішність; поквапний. 2) Сповнений квапливості; в якому виявляється квапливість; який відбувається, виконується, робиться квапливо, з поспіхом; поквапний … Український тлумачний словник
поквапний — а, е. 1) Схильний квапитися; який поспішає зробити щось; якому властива квапливість, поспішність; поквапливий. 2) Сповнений квапливості; в якому виявляється квапливість; який відбувається, виконується, робиться квапливо, з поспіхом; поквапливий … Український тлумачний словник
